Намір Міністерства розвитку громад і територій України внести зміни в існуючі Державні будівельні норми щодо дозволу розміщувати в житлових будинках готелі та хостели викликав певне занепокоєння та дискусії в експертному колі.

Юрій Кватерчук, Голова Ради Асоціації “Кола українських будівельників” (КУБ)

Опублікований проєкт Змін № 1 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» передбачає виключення готелів і хостелів із переліку заборонених видів діяльності в житловій площі. Багато експертів пов’язали це рішення з відновленням дозволу з 2021 року на гральний бізнес в Україні. Відповідно до Закону № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», казино дозволено розміщувати в готелях категорії «п’ять зірок», а букмекерські контори та зали гральних автоматів, починаючи з готелів категорії «три зірки».

Таким чином, якщо запропоновані Мінрегіоном зміни будуть введені в дію, законодавчих перешкод щодо появи залів гральних автоматів та букмекерських контор на територіях житлових комплексів не буде, що викликає певне занепокоєння у деяких категорій населення. А в діях Мінрегіону цілком можна угледіти ознаки лобізму.

Втім, я хотів би поговорити трохи не про це. Можна мати різні точки зору на етичність та припустимість грального бізнесу, але вся ця історія дає привід вкотре звернути увагу на те, як і ким в Україні формуються сумнозвісні ДБН. І зайвий раз пересвідчитися, що в цілому підхід до технічного регулювання в будівництві не відповідає вимогам часу.

Запропоновані Мінрегіоном зміни розробляв підпорядкований міністерству ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проєктний інститут по цивільному будівництву (ПАТ „КИЇВЗНДІЕП“). До підготовки цього документу більше ніхто допущений не був. Тобто в формуванні запропонованих змін не брали участі ані представники будівельного бізнесу, ані представники споживачів продукції цього бізнесу, а для усіх нас було б доволі корисно поцікавитися, чи хочуть потенційні покупці нерухомості в нових житлових комплексах, аби там розміщувалися хостели та зали ігрових автоматів. Зрештою житло будується саме для його майбутніх мешканців, а організація міського середовища є одним з важливих чинників у формуванні ціни та попиту на будівельну продукцію.

Втім, те що проєкт запропонованих змін потрапив до медіапростору і ми маємо сьогодні змогу висловлювати своє бачення хоча б у блогах та соцмережах, уже є позитивом. Але було б куди ефективніше цілеспрямовано залучати кола будівельників та споживачів під час розробки проєкту змін, а не постфактум, коли будь-які зауваження і пропозиції можуть бути просто проігноровані.

Але найважливіше, на мою думку, це те, що обговорення припустимості розташування та роботи того чи іншого бізнесу в межах житлової забудови має відбуватися аж ніяк не в рамках формування Державних будівельних норм.

Справа в тому, що технічне регулювання в будівництві, в рамках якого і створюються державні будівельні норми, та регулювання підприємницької діяльності, в рамках якого визначаються обмеження для роботи того чи іншого бізнесу, в тому числі і грального – це абсолютно різні функції. І регулювання бізнесу не має майже ніякого відношення до технічного регулювання в будівництві.

Переконаний, що підхід, коли в рамках технічного регулювання у будівництві держава намагається контролювати те, що не має прямого стосунку до власне будівельних робіт, є спадком радянщини, якого варто якнайскоріше позбутися. Технічне регулювання в будівництві має бути саме „технічним“, тобто залежати виключно від законів фізики та рівня розвитку будівельних технологій, а не від уявлень тих чи інших чиновників щодо регулювання приватного бізнесу. ДБН мають визначати, як потрібно будувати, щоб будівлі та споруди відповідали критеріям надійності, безпеки та комфорту, а не те, які види бізнесу можуть чи не можуть розміщуватися в будівлі.

Звичайно, існують певні види господарської діяльності, які потребують відповідної техніки, яка з міркувань безпеки може експлуатуватися виключно в спеціально обладнаних приміщеннях, а ніяк не в житловій забудові. Втім, це стосується специфічних галузей господарювання, таких як хімічна промисловість, енергетика, медицина тощо, але подібні застереження не мають жодного відношення до грального чи готельного бізнесу чи будь-якого іншого, обмеження щодо якого не носять технічного характеру.

Ніхто не сперечається з тим, що будь-який приватний бізнес має працювати за правилами, які встановлює держава, але ці правила повинні впроваджуватися законами, а не технічним регулюванням. А приймати закони мусить законодавчий орган, обраний українським народом, який за Конституцією є єдиним джерелом влади, а не орган виконавчої влади, в якого зовсім інші функції.

Переконаний, Мінрегіон, який в рамках технічного регулювання встановлює правила, де можна, а де не можна розміщувати об’єкти грального бізнесу, просто виконує непритаманну йому функцію, перетворюючи тим самим технічне регулювання в політичне та бізнесове. Саме тому я, як і багато інших девелоперів з Асоціації „Кола українських будівельників“, послідовно відстоюємо точку зору, що технічним регулюванням в будівництві має займатися, не профільне Міністерство, а окремий орган технічного регулювання, що формується та керується не політичною доцільністю, а суто технічними можливостями.

В Україні уже скоро рік, як триває реформа містобудування, що на старті передбачала впровадження нового підходу до технічного регулювання в будівництві та створення відповідного Агентства. На жаль, останнім часом ми побачили розворот реформи в інший бік, попри те, що без принципових змін у підході до формування ДБН буде вкрай складно розраховувати на пришвидшення розвитку будівельної галузі, викорінення корупції та підвищення якості будівництва.

Читайте матеріал на “Мінфін”

Невірно вказано URL

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.