«Принцип альтернативності» повинен стати одним з найважливіших елементів законодавчих змін, необхідних для продовження реформи містобудування. Оскільки без нього вкрай складно вирішити головні завдання реформи – ліквідацію корупції в галузі, створення стимулів для розвитку містобудування та підвищення якості будівельних робіт.

Про що йдеться й чому це так важливо?

 Ось уже півроку в Україні триває реформа містобудування, запущена Президентом України Володимиром Зеленським та підтримана Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Запустивши процедуру ліквідації «корупційного кліща» – Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та створивши нові органи – Державну інспекцію містобудування (ДІМ) та Державну сервісну службу містобудування, влада впритул підійшла до необхідності внесення змін до законодавства про державне регулювання будівельної галузі, без яких нові органи почати працювати зі зрозумілих причин не зможуть.

І від того, які зміни будуть внесені в законодавство, прямо залежить успіх реформи. Або збережеться стара корупційна система, тільки дещо модернізована, а позитивні зміни будуть точковими і несистемними – або сфера будівництва запрацює за принципово новими правилами.

 

На зустрічі у Кабміні забудовники активно підтримали впровадження принципу альтернативності.

При цьому вкрай важливо, щоб законодавчі новації були сприйняті не тільки державними чиновниками і експертним середовищем, а й безпосередньо учасниками будівельного ринку. Влада вже залучила забудовників до обговорення змін до законодавства, організувавши до Дня будівельника зустріч учасників ринку з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Тепер важливо, щоб думку бізнесу було не тільки почуто, але й враховано в остаточному варіанті законодавчих змін.

Зустріч влади і учасників будівельного ринку показала, що особливо активно забудовники підтримали впровадження в законодавство так званого «принципу альтернативності», тобто – надання забудовнику права вибору, причому – відразу в декількох аспектах взаємин держави і бізнесу в процесі здійснення будівельної діяльності.

Отже, в проекті законодавчих змін принцип альтернативності передбачає надання забудовнику права самому вибирати, який орган буде здійснювати контроль процесу будівельних робіт на його об’єкті. Це може бути одне з восьми міжтериторіальних підрозділів Державної інспекції містобудування або спеціалізоване управління архітектури і будівництва органу місцевого самоврядування.

Як зазначив голова ради Асоціації «Кола українських будівельників» Юрій Кватерчук, забудовники, об’єднані в асоціацію КУБ, «беззастережно підтримують пропозицію дати їм право самим вибирати контролюючий орган».

 

«Упевнений, від цього виграють не тільки забудовники. Адже можливість вибирати органи контролю – це не тільки зручність для забудовників, хоча і це важливо. Це відсутність монополії на перевірки у одного державного органу. А там, де є монопольне право, обов’язково будуть і зловживання, і корупція. Якщо забудовники будуть самі вибирати, хто їх контролює, буде менше бюрократичної тяганини на стадії будівельних робіт, і об’єкти будуть здаватися швидше», – зазначив Юрій Кватерчук.

Також він додав, що члени асоціації виступають і за те, щоб в разі виникнення ускладнень під час перевірки, забудовники мали право змінити контролюючий орган. «Це значно зменшить корупційні ризики, але в цілому не погіршить якість контролю», – впевнений Юрій Кватерчук.

Забудовники, крім того, підтримують введення в законодавство принципу екстериторіальності, тобто – права девелопера реєструвати і отримувати дозвіл на будівництво в будь-якій точці країни, без прив’язки до місця будівництва. «Це буде економити забудовнику час і кошти. Навіщо їхати отримувати дозвіл на будівництво наприклад в Дніпрі, якщо це можна зробити в Києві, де розташований головний офіс компанії?», – запитує Юрій Кватерчук.

 

Голова ради КУБ Юрій Кватерчук: Право забудовника змінити контролюючий орган значно зменшить корупційні ризики

Ще одне нововведення в законодавство, підтримуване учасниками ринку,- це можливість добровільного страхування будівельних ризиків. Адже це ще одна альтернатива у виборі контролюючого органу. Якщо забудовник застрахував свій об’єкт, відпадає будь-яка необхідність у держави контролювати будівельні роботи. Логічно, що страхова компанія, якій доведеться розщедритися в разі будь-яких проблем з об’єктом, кровно зацікавлена, щоб таких проблем не трапилося. У даному випадку держава взагалі виключається з процесу контролю, що зводить корупційні ризики до нуля.

Представник Асоціації КУБ, девелопер, засновник компанії LikeIT development Тимофій Тупчик вважає, що введення добровільного страхування «допоможе боротися з таким, на жаль, поширеним поки в Україні явищем, як забудовники-аферисти».

«Страхова компанія, яка зобов’язується відшкодувати всі ризики, буде для інвесторів своєрідною гарантією від того, що забудовник добудує свій об’єкт, а інвестор отримає житло. Та й страховик просто відмовиться страхувати об’єкт девелопера, щодо якого є підозри в недоброчесності», – наголошує Тимофій Тупчик.

 

Учасники ринку нагадують: страхування будівельних ризиків як альтернатива у виборі контролюючого органу - це міжнародний стандарт.

У питанні впровадження «принципу альтернативності» в законодавство, думка багатьох девелоперів збігається і з точкою зору представників держави. Так, глава Державної інспекції містобудування Юрій Васильченко в одному зі своїх блогів на «Liga.Net» зазначив, що в Україні настав час вводити прийняту в усьому цивілізованому світі практику страхування будівельних ризиків.

«Така система ставить перед собою мету стабілізації галузі будівництва і зменшення ризиків виникнення ситуацій з обманом інвесторів, недопущення випадків виникнення об’єктів будівництва, роботи на яких затягуються в два-три рази більше заявленого терміну. ​​Це дозволить вивести будівництво на новий рівень розвитку, залучити іноземні інвестиції в галузь і забезпечити громадян якісними будівлями і спорудами», – зазначає Юрій Васильченко.

Як бачимо, ідея включити в будівельне законодавство принцип альтернативності викликала досить активну підтримку як з боку девелоперів, так і в експертному співтоваристві. Важливість реалізації цього принципу і справді складно переоцінити, якщо, звичайно, проводити реформу в інтересах будівельного ринку і держави, а не окремих великих забудовників. Адже принцип альтернативності працює на реалізацію головної мети реформи – ліквідацію корупції в містобудуванні. Що сприятиме створенню чесної конкуренції в галузі. А це і активізація будівництва, і поліпшення якості об’єктів, і приплив інвестицій, і зростання української економіки.

Зараз реформа містобудування проходить найважливіший етап. Від того, яке саме законодавство буде прийнято на цьому етапі реформи, залежатиме її успіх. Тому вкрай важливо не допустити щоб ті, хто чинять спротив оновленню ринку, отримали можливість вихолостити реформу, прибравши з законопроектів прогресивні зміни.

 

Невірно вказано URL

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.