Сьогодні ми оголошуємо прем’єру нашої рубрики, яка протягом найближчого часу буде без перебільшення ключовою. Оскільки присвячена головному процесу, який нині триває у галузі.

Адже про реформування будівельної сфери в Україні взагалі та системи державного архбудконтролю зокрема говориться протягом вже щонайменше п’яти років. Разом з тим, реальної реформи до цієї пори не відбулося – попри всі обіцянки чиновників та гучні анонси з трибун. Кожен учасник будівельного ринку підтвердить: ані ручне керування та підкилимне прийняття рішень, ані вимагання хабарів, які вже навіть у ЗМІ охрестили узагальненою формулою ДАБІ «$5/м2», нікуди не зникли. Більш того – намагання ринку у особі його ключових гравців привернути увагу до проблем та посприяти впровадженню реформи викликало з боку чиновників лише формальну реакцію. Було оголошено про ліквідацію ДАБІ, але далі справа не пішла. Що спричинило довготривалий параліч на ринку.

Отже, від того, як швидко буде реалізовано на практиці фактичне перезавантаження не лише системи архбудконтролю, а взагалі – всієї царини містобудування, – залежить доля будівельної галузі, кожної сфери, котра дотична до неї, кожного українця, який сподівається на вчасне зведення свого житла, врешті – доля всієї країни. Адже будівельна галузь здавна – й заслужено – вважається локомотивом вітчизняної економіки. Кожне робоче місце на будмайданчику забезпечує роботою 15-20 працівників зі суміжних сфер.

Відтак – КУБ-інфо відсьогодні стає дискусійним майданчиком, де ви першими будете знати все, що стосується реформи. Гострі думки, зважені висновки, ознайомлювальна та корисна інформація – у нашій новій рубриці «РЕФОРМА».

Частина перша: СТРУКТУРНА РЕФОРМА

Містобудівельна галузь вважається в Україні чи не найкорумпованішою та найнепрозорішою.

Вже не секрет, що здавна між певними чиновниками та деякими забудовниками існували «тіньові» взаємини по формулі: хочеш будувати – плати. Причому, той факт, що в проектах могли бути суттєві невідповідності та помилки, не мав жодного значення. Єдиним державним органом, який закільцьовував на собі всі опції, що забезпечували життєдіяльність галузі, виступала ДАБІ. Вона ж по факту була, як тепер всім відомо, головним адміністратором «данини» з забудовників.

Діяльність величезного корупційного монстра, який щорічно висмоктував з галузі мільярди «тіньових» гривень, призвела до непоправних проблем у всій сфері. Українські населені пункти перетворились на частокіл з хаотичних хмарочосів та недолугі бетонні джунглі на місці зелених зон чи історичних кварталів. Під ковшами бульдозера було знищено чи спотворено десятки прекрасних місць України. Тобто, про дружнє до людини міське середовище, яке понад сімдесят років так старанно вибудовують у повоєнних європейських країнах, взагалі не йдеться.

Разом з тим, будівельна галузь донині важка та інертна, вона не здатна запрацювати на повну потужність та надолужити хоча б обсяги будівництва радянського періоду. До прикладу – житлове будівництво. Зараз щороку вводиться у експлуатацію 50-60% від тієї кількості квадратних метрів, які здавались у останні роки існування Радянської України. Важко впроваджуються новітні технології, гальмуються процеси, котрі спрощують чи здешевлюють працю будівельника, блокуються сучасні соціально орієнтовані проекти…

Але найдраматичнішим результатом надто великої закорумпованості головного державного регулятора будівельної галузі стала багатотисячна черга недобудов. Більшість з яких – це ті, куди вкладали свої кошти громадяни, сподіваючись отримати єдино можливе житло.

Лише у столиці за роки Незалежності чекають на вирішення своєї долі понад півтори сотні недобудованих об’єктів загальною площею біля 3 млн квадратних метрів. За один тільки останній рік до числа будівництва, що припинилося, додалися майже 70 об’єктів двох найбільших київських забудовників. Це – десятки тисяч сімей,  які залишилися безхатченками.

Чи могли б з’явитись забудовники-банкрути та недобудови за умов незарегульованого справедливого ринку? Певно, могли б – на те й ринок, що хтось слабкіший з нього йде, а хтось потужний заходить. Але кількість таких недобудов була б точно іншою.

Адже це – результат хибних проектів, непрозорих рішень та невиправданих чи навіть злочинних дозволів на будівництво, де, скажімо, його взагалі не може бути.

Галузь дісталась червоної лінії, за якою – тотальна недовіра до неї.

Саме тому про реформу всієї будівельної сфери та ДАБІ зокрема нині говорить кожен, кому доля цієї сфери не байдужа.

Вже існує повноцінна Концепція такої реформи, готується відповідне законодавство. Не дивно, що реформа зустріла гострий спротив з боку системи, яка десятиліттями існувала на старій конструкції та живилася від неї.

Втім, зворотного шляху у забудовників немає. Галузь зможе перезавантажитись та розвиватись далі лише за умов  повного реформування всіх напрямків.

Отже, що саме передбачає Концепція реформування державної політики у сфері містобудівної діяльності, архбудконтролю та нагляду та що вона дасть ринку?

Головна мета Концепції – справедливий ринок, якісні прозорі адміністративні послуги забудовникам з боку держави – без зволікань та корупційної складової. І – такий же якісний чесний контроль, за неупередженість якого кожен фахівець відповідає персонально – у тому числі за статтями Кримінального кодексу. Це все, врешті, дозволить будувати красиві, комфортні та дружні до кожного мешканця місця й села. Це й є надзавдання.

У нинішньому випуску детально розглянемо структурну реформу.

Один з перших принципових кроків – розмежування функцій надання дозвільних документів з функцією їх контролю та нагляду. До моменту ліквідації ДАБІ ці дві функції виконував один орган – інспекція архбудконтролю. Що й призвело до появи великого корупційного новоутворення.

Необхідно розвести дозвільну діяльність, нагляд та контроль і – технічне регулювання.

Відтак – створюються Державна сервісна служба містобудування (ДССМУ) як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань надання адмінпослуг у сфері містобудування; Державна інспекція містобудування (ДІМУ), яка буде здійснювати нагляд та контроль, і – Державне агентство технічного регулювання містобудування (ДАТРМУ), яке  буде реалізовувати державну політику щодо технічного регулювання у галузі та покликане імплементувати норми та закони ЄС в українське галузеве законодавство.

Разом з тим, органи місцевого самоврядування у межах децентралізації отримують право здійснювати на своїй території державний містобудівний контроль та реєструвати початок робіт на об’єктах будь-якого рівня наслідків.

Це дає право забудовнику альтернативу вибору: він може обирати, де саме хоче отримати набуття права будувати: у ДІМУ чи у місцевої влади.  Водночас руйнується «корупційна точка», адже впроваджується безконтактний формат подачі документів.

Важливий момент: ця структурна революція, яка на місці одного незграбного великого органу вибудує необхідні ринку «вікна» з певними функціями, не несе за собою додаткове фінансове навантаження на бюджет держави.

Отже – робляться перші реальні кроки до чіткої, злагодженої прозорої роботи, без штучних перепон та хабарів. Сподіваємось, вони будуть  успішними.

Невірно вказано URL

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.