Минулого тижня Уряд прийняв декілька принципово важливих рішень, що покликані активізувати та прискорити реформу як сфери державного архітектурно-будівельного контролю, так і всієї містобудівної галузі взагалі.

Зокрема, у середу булу прийнято дві важливі Постанови. Одна – передбачає посилення відповідальності для порушників містобудівного законодавства.

Інша – розставляє крапки над «і» у процесі ліквідації ДАБІ та закріплює позиції новостворених органів містобудівного нагляду та контролю.

Так, своєю Постановою №800 від 09 вересня 2020 року Уряд вніс зміни до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, повідомляє  ресурс Містобудування в Україні.

Цим документом передбачено:

  • збільшення розміру сум середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням;
  • збільшення розміру сум середньорічного додаткового доходу, отриманого внаслідок фактичного використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
  • збільшення розмірів нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, які використовуються при розрахунку розміру шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;
  • внесення змін до Методики в частині порядку застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який використовуються при розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

 

Ще одна Постанова «Деякі питання функціонування центральних органів виконавчої влади у сфері містобудування» стосується безпосередньо ліквідації ДАБІ та втілення у практику містобудівної реформи.

За словами голови Державної інспекції містобудування України (ДІМУ) Юрія Васильченка, «це рішення надзвичайно необхідне для продовження процесів утворення ДІМ і Держсервісбуду, ліквідації Держархбудінспекції, а також – реалізації реформи містобудівного нагляду та контролю».

Васильченко, зокрема, зупинився на таких головних моментах прийнятого рішення:

  • Кабінет Міністрів визначив ДІМ та Держсервісбуд суб’єктами управління індивідуально визначеного майна Держархбудінспекції, яка ліквідується.
  • Це дозволить передати новоутвореним органам наявний в ДАБІ матеріально-технічний ресурс, необхідний для їх повноцінного функціонування. При цьому будуть заощаджені бюджетні кошти.
  • Крім того, утворено територіальні органи Держсервісбуду як структурні підрозділи її апарату, оптимізовано граничну чисельність державних службовців Держсервісбуду та ДІМ.

Відтак, реформа містобудування в Україні, про  яку так довго говорили всі учасники ринку, врешті перейшла у практичну площину.

На черзі – остаточна «передача справ» від структур ДАБІ по країні до ДІМУ та Держсервісбуду та старт повноцінної роботи новостворених відомств.

 

Десять  вимог від будівельників

Чого чекають забудовники від реформи? КУБ інфо вже неодноразово розповідав про головні вимоги ринку. Отже, згадаємо ще раз ці вимоги –  їх рівно 10:

  • 1. Ліквідації монополії одного окремо взятого держоргану (ДАБІ), який водночас мав функції нагляду, контролю й дозволу та зміни механізму контролю та нагляду;
  • 2. Прозорих та справедливих правил гри для всіх;
  • 3. Усунення будь-яких корупційних ризиків при контакті державний орган-забудовник;
  • 4. Скасування ліцензування та – натомість – запровадження практики сертифікації фахівців (зокрема – виконробів);
  • 5. Скасування «ручного керування» дозволами на будівництво та введення в експлуатацію;
  • 6. Скасування недолугих норм та рішень, які – всупереч здоровому глузду – гальмують процес будівництва та розвиток галузі (показовий приклад: ДБНи, що забороняють будувати у найближчому передмісті вище 4-х поверхів);
  • 7. Запровадження на державному рівні інструментів, які убезпечать як забудовника, так і інвестора будівництва від ризиків недобудови (формат страхування будівельно-монтажних ризиків);
  • 8. Запровадження принципу альтернативності для забудовника, який отримає право обирати контролюючий та дозвільний органи;
  • 9. Посилення відповідальності – аж до кримінальної – як забудовників, так і представників контролюючих органів та нагляду за порушення містобудівного законодавства;
  • 10. Зпровадження механізму досудового розгляду конфліктних чи спірних ситуації учасників ринку та представників державних органів –  так званої системи «будівельних шерифів».

Ці пропозиції та очікування вже не один раз були озвучені як у ЗМІ, так і на державному рівні. Зокрема – під час зустрічі за Круглим столом провідних забудовників з Прем ‘єр-міністром Денисом Шмигалем, урядовцями та парламентарями, однією з ініціаторів якої виступила Асоціація «Кола українських будівельників» КУБ.

Нагадаємо, що на зустрічі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля  до Дня будівельника були присутні, зокрема, Голова комітету з містобудування Андрій Клочко, очільник мінрегіону Олексій Чернишов, голови новостворених органів ДІМ та Держсервісбуд Юрій Васильченко та Олексій Башкіров, представники інших гілок влади, девелопери, члени ради Асоціації «Кола українських будівельників» на чолі з головю Ради Юрієм  Кватерчуком та експерти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Невірно вказано URL

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.