Долею реформи містобудування зайнялися на найвищому рівні. Так, вчора Прем’єр Денис Шмигаль обговорив її на засіданні Нацради реформ. Водночас Президент Володимир Зеленський підписав Указ про створення Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування.

Такий жвавий інтерес до теми невипадковий. Через пробуксовку покрокової реформи, до котрої входять: ліквідація ДАБІ та розподілення її функцій між окремими незалежними органами, вдосконалення та корегування законодавства, яке регулює роботу будівельної сфери, створення умов для прозорої роботи  кожного учасника ринку –  страждає не лише відповідна галузь, а й вся національна економіка. Оскільки будівельна галузь справедливо вважається її локомотивом та мультиплікатором: вона забезпечує щороку до 4% ВВП та до 60 млрд грн сплачених податків. А кожне робоче місце на будмайданчику, як відомо, дає роботу 7-20 українцям в інших сферах, дотичних до будівельної.

Нагадаємо передісторю реформи. Старт їй намагались дати урядовці ще минулого складу Кабміну. Наприкінці минулого року було оголошено про наміри влади ліквідувати найкорумпованіший орган галузі – Держархбудінспекцію – та відкрити доступ до електронного кабінету забудовника й  будівельного реєстру. Втім, реалізація цих намірів розпочалася вже цьогоріч навесні, коли Президент офіційно оголосив про ліквідацію ДАБІ та створення трьох нових органів: для реєстрації будівельних об’єктів, їх технічного регулювання та контролю.

18 березня цього року набрала чинності постанова КМУ Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України №218 від 13.03.2020 року. Згідно з нею, ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворено центральний орган виконавчої влади – Державну сервісну службу містобудування України (Держсервісбуд).

Також вказаною постановою було скасовано порядки ліцензування у сфері архітектури та будівництва — зміни з 18.03.2020; а постановою КМУ №219 унеможливлено перевірки ДАБІ з цієї ж дати.    

Втім, створення нових органів зустріло потужний спротив з боку тих впливових гравців ринку, котрі відверто не зацікавлені у «дезактивації» токсичної ДАБІ, оскільки вони налагодили свій бізнес з залученням корумпованих схем, що працювали у інспекції.

Лише серпнева зустріч на найвищому рівні напередодні Дня будівельника, яку провів голова Уряду Денис Шмигаль з будівельної професійною спільнотою, серед ініціаторів якої була й Асоціація українських будівельників «КУБ», розставила крапки над «і» та дала поштовх реформі. Прем’єр взяв її реалізацію під власний особистий контроль.

Отже, вчора під час засідання Нацради реформ він нагадав, що  реформа містобудування була розпочата ще навесні й рухалася досить складно. Втім, процес триває.

«У нас є основні моменти, для того, щоб прибрати корупцію, – це децентралізація цих функцій (колишньої  ДАБІ – ред.). Ми їх розділяємо, ліквідуємо і спрощуємо”, – зазначив Шмигаль.

Як передають ЗМІ, Шмигаль констатував, що наразі влада підійшла до завершення реформування ДАБІ, вже є відповідний підготовлений законопроєкт, який пройшов обговорення із зацікавленими сторонами. Що вселяє оптимізм.

 

«Я впевнений, що ми рухатимемося набагато швидше і вже до кінця жовтня побачимо перші результати боротьби з корупцією в цій сфері й завершення цієї реформи», – підкреслив Прем’єр.

Своєю чергою Президент Володимир Зеленський також долучився до реформування містобудівної галузі й вчора ж-таки підписав Указ №413/2020 «Про Координаційну раду з вирішення проблемних питань у сфері містобудування».

Президент намагається сприяти процесу з іншого ракурсу: через пошук інструментів захисту інвесторів новобудов та забудовників у проблемних ситуаціях.

Згідно з Указом, названа Координаційна рада почне працювати «з метою створення належних умов для реалізації права громадян на житло, напрацювання ефективних механізмів захисту прав інвесторів і забудовників об’єктів житлового будівництва та інших об’єктів містобудування, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України».

Керівник ОПУ повинен протягом місяця визначитись щодо персонального складу Ради.

Отже, жовтень – в будь-якому випадку – обіцяє стати вирішальним для реформи. Чекати залишилось недовго. Хочеться сподіватись, що сінергія найвищих гілок влади вдало спрацює й дасть найкращий результат.

 

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.