Виконавчий директор асоціації “Кола українських будівельників” Артур Гузєєв в ефірі “UA: Українське радіо” розповів про головні тенденції ринку нерухомості в 2021 році, вплив на ринок пандемії коронавірусу та те, якої реформи і містобудуванні прагнуть девелопери

Наприкінці минулого року Україна за темпами зростання цін на житлову нерухомість піднялась на 6-те місце в світі. Такі дані наводять британські експерти. І це все на тлі здавалося б економічної кризи, спричиненою пандемією коронавірусу. А що буде з цінами на нерухомість, будівництвом у цьому, 2021, році? Про все це будемо говорити з виконавчим директором асоціації “Кола українських будівельників” Артуром Гузєєвим, який зараз з нами на зв’язку.

Вітаю вас, пане Артуре! Чи британські фахівці навели правильні цифри? Економічна криза, яка запанувала і в світі, і в Україні, з початком пандемії, не так негативно вплинула на будівництво, наприклад, як фінансова криза 2008 року?

Ви розумієте, тут є різні чинники, і на них потрібно дивитися з урахуванням того, що наприклад, криза нинішня, з якою ми стикнулися, вона перш за все викликана пандемією короновірусу, і в цій ситуації ані Україна, ані інші країни ще не бували, це перше.

По-друге, ми бачимо інфляцію, ми бачимо зростання і коливання курсу валют, ми бачимо бойові дії на сході України, які на превеликий жаль не закінчуються. І враховуючи ось цю картину, ми в результаті маємо зростання попиту на житло, і як наслідок бачимо зростання цін на житло. Взагалі зараз спостерігається зростання цін на собівартість у будівництві, а це не приводить до зниження цін.

Йдеться про вартість будівельних матеріалів, пального… я так розумію з цим пов’язано зростання цін, так?

Так, паливні матеріали дорожчають, в тому числі зростають і заробітні плати, відбулося підвищення мінімального рівня заробітних плат і прожиткового мінімуму, і все це впливає на ціни на будівельному ринку. Якщо відійти від будівництва і подивитися в загальному, то ми бачимо що тенденція до підвищення цін вона в Україні присутня. На жаль чи на добре – ми побачимо надалі.

Вартість квадратного метра житла прив’язана до долара. Чому так відбувається в Україні? Коливання гривні впливають на ціни на житлову нерухомість?

Якщо дивитися з боку гривні, то для вкладників у житло, які тримають свої кошти в більшості у валюті, будь то в доларі, євро, чи ще в якісь іншій, то ціна навіть дещо знизилася, але ми розуміємо, що всі свої кошти люди тримають у валюті, яка знаходиться в більш стабільному і твердому стані, ніж гривня. Тому неофіційно у нас є розрахунковий курс – “умовна одиниця”, так би мовити. По друге, я б зазначив, що вартість будівельних матеріалів, які імпортуються, вона також не залишається стабільною і дещо зростає. У відсотковому відношенні до 20, а в деяких випадках до 40% зросла вартість імпортованих будівельних матеріалів.

Виходить Україна багато чого не виробляє сама в будівництві?

Насправді дуже багато чого Україна виробляє і погляд будівельного ринку повертається до українських матеріалів саме в той час, коли імпорт зростає значно в ціні. І тоді частка імпортованих матеріалів змінюється.

А зараз вона змінилася?

Вона на сьогоднішній день знаходиться десь в межах 20%, в межах 40%, можливо, в окремих випадках в залежності від класу житла. Тобто чим більш вартісне житло, тим то більше імпортованих матеріалів.

Щодо дешевих кредитів на житло: під ялинку у грудні минулого року Міністерство фінансів запустило Українську фінансову житлову компанію, яка буде видавати кредити під 5-7% річних. Взагалі, на скільки на вашу думку ця програма зможе реально запрацювати?

Ми бачимо дуже багато гарних ініціатив в нашій країні, як з боку уряду, так і з боку в цілому держави, але на жаль не всі ці ініціативи доходять до логічного завершення, до виконання тих обіцянок, які були задекларовані. Тому я б на сьогоднішній день, на 14 січня 2021 року, ще б не поспішав якось оптимістично дивитися на ці ситуації, хоча і не дивився б песимістично. Я б сказав, давайте подивимось, яким чином час врегулює всі ці питання і в підсумку порахуємо, що отримали жителі нашої держави.

Ваш, м’яко кажучи, обережний прогноз не дає можливості спрогнозувати, чи вплине ця програма на ціни на ринку? Чи зарано говорити про це?

Беремо суто теоретичну ситуацію. Звісно, що якщо ця програма буде реалізована, то вона позитивно вплине на ціни на ринку. В бік зменшення та в бік стабілізації цін.

Сфера будівництва пов’язана у нас постійно зі скандалами, недобудовами або з довгобудами, і минулого року багато покупців відмовилися від вкладання грошей в новобудови після ситуації з банком “Аркада” і ситуації з “Укрбудом”. Як швидко реагує ринок на такі проблеми і скільки потрібно взагалі часу аби ситуація стабілізувалась?

Згоден з вами в цьому питанні. Воно дуже, на мій погляд, на часі. Але воно дуже складне і стосується не тільки будівництва. Воно стосується порядності бізнесу в цілому. Це по-перше. По-друге – довірливості населення України до подібних процесів, до компаній, які виходять на ринок з такими пропозиціями. По-третє – державі необхідно ретельніше перевіряти подібні ініціативи забудовників, для того, щоб вони не завершувалися саме так.

Це питання стосується не тільки будівництва. Оскільки ми бачимо подібні речі і у вигляді фінансових пірамід. Вони існували і, на жаль, існують до сьогоднішнього дня. Тому що не врегульоване питання з боку держави і контролю саме за цими напрямками.

Чи мине страх брати квартири на етапі котловану? Але інвестиції в тому числі стимулюють розвиток галузі. І якщо люди не вкладають в будівництво на рівні котловану, то і немає розвитку галузі. Чи вдасться подолати цей страх?

Для цього має пройти певний час. Потрібна зміна репутації, потрібні все-таки гарантії з боку держави в подібних ситуаціях. Щоб людина розуміла, шо у разі ризику, у неї є захист. Наша Асоціація виходила з подібними пропозиціями в минулому році щодо ринку страхування житла, будівництва і таке інше.

Але ж страхування збільшить вартість? Страхові витрати будуть вкладатися в тому числі і в ціну?

Ми ж поступово рухалися до питання страхування. Спочатку ми проговорили питання, яке стосувалося зниження вартості завдяки програмі, яку запустив Мінфін перед Новим роком. Якщо розглядати все в цілому, то, я думаю, що дещо можна збалансувати в цінах. Але ж ви розумієте, що за гарантію і якість потрібно платити.

 А споживачі зараз віддають перевагу вторинному чи первинному ринку на даному етапі?

Так, є попит і на вторинний ринок. Але на сьогоднішній день ми бачимо, що покупець більше дивиться на первинний ринок. Оскільки прийшли нові технології будівництва, енергозбереження, використання більш якісних матеріалів для будівництва. Первинний ринок дещо привабливіше виглядає для покупця, для кінцевого користувача житла в цілому. Ми ж бачимо всі проблеми, які пов’язані з існуванням, обслуговуванням вторинного ринку, який складається з житла, побудованого в деяких випадках понад 30 років тому.

Як вплине на нерухомість і її вартість постійна колотнеча з реформуванням контролюючих органів. Тієї ж Державної архітектурно-будівельної інспекції. Її то ліквідували, то частково відновили. Далі знову на початку року обіцяють ліквідувати і створити ще щось нове.

Тут питання взагалі з нашої точки зору, як з боку експертів цього ринку, незрозуміле. Ми, як Асоціація, на початку 2020 року, коли почалася реформа ДАБІ, підтримували цю реформу. Тому що ми за прозорий ринок, ми за відкриті, зрозумілі правила для всього ринку, за те, щоб всі ці латентні корупційні схеми були витіснені із цього ринку. Ми за якість.

Початок реформі був покладений в 2020 році. За півроку жодних запланованих змін не було реалізовано. Тому, повертаючись до питання щодо фінансування кредитів, я тому так обережно і висловлювався. Тому що на початках того 2020 року, все в майбутньому виглядало добре. Але ми побачили, що був величезний супротив з боку певних учасників цього ринку, зацікавлених в тому, щоб існувала корупційна складова, існували незрозумілі правила, існували процеси, пов’язані з таким терміном, як “вирішення питань”. А вони ж невід’ємно пов’язані з питанням занесення якихось певних сум в конвертах. Це ж всім відома загальна інформація.

З нашої точки зору, з точки зору професійного ринку, це може на півроку ще затягнути реформу. Це не буде стимулювати розвиток будівельного напрямку. Навпаки, ситуація з реформою в деякій мірі стимулює початківців в цьому бізнесі згорнути свою діяльність. Оскільки залишаться тільки ті, хто вже має певний досвід, певні напрацювання, фінансові можливості. В результаті ми отримаємо негатив від споживача.

Невірно вказано URL

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.