Днями Кабінет міністрів затвердив Концепцію впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання в Україні. Як вважається, застосування ВІМ-технологій – один із ключових кроків цифрової трансформації будівництва, яке може мати надзвичайно позитивний вплив на галузь і відкриє перед нею нові можливості.

Юрій Кватерчук, Голова Ради Асоціації “Кола українських будівельників” (КУБ)

Втім, аби скористатися цими перевагами, необхідно нарешті позбутися головних проблем будівельного сектору України, несумісних із сучасними практиками на ринку: реформа органів контролю, створення електронної системи у будівництві тощо.

Наразі ж ми, на жаль, маємо чергову спробу поєднати інновації з нереформованим середовищем, що у підсумку замість ефекту зростання може призвести до безладу і нівелювання потенційних можливостей технології.

ВІМ-технології – простіше кажучи, створення за допомогою спеціальної програми 3Dмоделі майбутнього будинку, що включає у себе всю можливу інформацію про об`єкт – як показує світовий досвід, ефективно сприяє розв`язанню цілого пласту проблем у сфері будівництва. Йдеться насамперед про поліпшення безпеки, прогнозованість впливів, збільшення ефективності проектів, зменшення собівартості об`єктів тощо. Відтак віртуальне будівництво об’єкту – перед тим, як втілювати проект на будівельному майданчику – стає звичним технологічним етапом, який поступово впроваджуватиметься й у вітчизняну будівельну практику.

Згідно з концепцією Уряду, ще майже два роки триватиме підготовчий період: створення умов законодавчого, нормативно-правового регулювання та нормативно-технічного забезпечення. А також навчання замовників, проєктувальників та експертів, яких готуватимуть до використання ВІМ-технології. Першим показником готовності галузі до інновації мають стати успішно реалізовані пілотні проєкти.

Часу на втілення технології, здавалося би, є цілком достатньо. Адже лише через два роки, тобто, починаючи із 2023 року, передбачається законодавчо затвердити принцип обов`язковості у використання ВІМ-технології: на окремих об`єктах – складних, дорогих, небезпечних. Надалі ж, як ми бачимо із Концепції, держава має намір стимулювати суттєве розширення кола замовників цієї технології – спершу до всіх будинків, спорудження яких здійснюється за державної підтримки. І лише потім розширюватиме критерії обов’язковості використання ВІМ-технології і для об’єктів, які будують за приватні кошти. При цьому використання технології планується впроваджувати на всіх етапах життя об’єкту: від проектування до експлуатації та знесення.

Не можна не погодитися із численними міжнародними експертами, що новітня технологія поліпшить якість проектування, допоможе усувати помилки ще на етапі проектування об`єкту, а також дозволить точніше прорахувати затрати, що сприятиме зниженню собівартість будівництва тощо.

І справді, ВІМ-технології мають величезні потенційні можливості. Втім, одразу ж постає питання: наскільки буде готовий вітчизняний ринок до впровадження цієї моделі – особливо в обумовлені Концепцією терміни, у тому числі фінансово та організаційно? Адже, на мою думку, найбільшою перепоною до впровадження ВІМ-технологій є сам стан будівельного ринку в Україні, особливо надто повільні темпи його реформування. І тут ми бачимо, що часові рамки на впровадження технології є не такими вже й великими, як це здається на перший погляд, — особливо, враховуючи, як довго у нас тривають процеси із реформування будівельної галузі.

Сьогодні чи не головною проблемою галузі є «заморожена» реформа органів державно-архітектурно будівельного контролю, що призводить до законодавчої невизначеності, пробуксовування у роботі і відтак створенню нерівномірних умов для різних забудовників. Ми досі стоїмо на роздоріжжі із ДБН, і профільне міністерство постійно відкладає впровадження європейських стандартів, так званих єврокодів.

Але чи не найбільшою проблемою вітчизняної будівельної галузі сьогодні — яка аж ніяк не сприятиме поширенню ВІМ-технології в Україні – залишається незавершеність і незахищеність Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Роботи із її створення ведуться вже не перший рік, впроваджено перші експериментальні черги. Але говорити про стабільну роботу електронних систем в будівництві в Україні ще зарано, особливо з огляду на захист інформації. Складно уявити, що в країні, де ніяк не вирішать питання з електронними реєстрами, можна успішно створювати куди більш складні електронні системи, яких потребують ВІМ-технології.

Переконаний, новітні електронні технології — це наше майбутнє, яке необхідно наближувати, але на нинішньому етапі куди ефективніше було б сконцентруватися на поточних невирішених проблемах. Адже поєднувати інновації з безладом – означає мінімізувати їх потенційно позитивний вплив на галузь. Тож дуже сподіваюся, що в наших реаліях впровадження ВІМ-технологій таки опиратиметься на підготовлену базу, — уже на перших етапах впровадження Концепції.

 

Читайте матеріал на “Мінфін” 

Невірно вказано URL

Залишити відгук

Ваш email не буде оприлюднено.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.